слід
I -у, ч. 1》 Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні.
|| Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. Замітати сліди.
Іти по гарячих слідах — робити щось, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося і т. ін.
2》 Подряпина, рубець, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; знак від чогось.
|| Те, що залишилося після кого-, чого-небудь, є ознакою чогось, свідчить про щось.
|| Характерний відбиток, який з'явився внаслідок чогось.
|| Наслідок чиєїсь діяльності, якої-небудь події і т. ін.
3》 Те, що вціліло, збереглося від руйнування, нищення, загибелі і т. ін.
|| Рештки чого-небудь на чомусь.
|| перев. мн. Залишки того, що минуло, зникло.
4》 заст. Земля, пісок і т. ін. з того місця, де ступала чиясь нога.
Проклинати слід кого, чий — проклинати кого-небудь.
5》 У системах обробки інформації: а) послідовність викликів підпрограм, яка приводить до певної точки програми; б) вибіркові дані, отримані в результаті виконання програми.
Контрольний слід — дані у формі логічно пов'язаних послідовностей подій, що використовуються для простежування операцій, виконаних над записами.
II присудк. сл. , також з інфін.
Треба, необхідно, потрібно, варто.
|| Личить, годиться.
Куди [не] слід — туди, куди [не] можна, [не] дозволено і т. ін.
Як слід — а) добре; б) як годиться, як належить, як заведено.