слабоумство
-а, с. Стійке зниження та спрощення психічної діяльності, яке характеризується послабленням пізнавальних процесів, збідненням емоцій та порушенням поведінки.
Алкогольне слабоумство — форма слабоумства, яке розвивається при хронічному алкоголізмі.
Вроджене слабоумство — загальна, різного ступеня вираженості розумова відсталість, зумовлена порушенням раннього онтогенезу.
Старече слабоумство — слабоумство, яке починається перев. у старечому віці, зумовлене атрофією кори головного мозку.