слабкий
-а, -е.1》 Який має невелику фізичну силу; прот. сильний.
|| В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.).
|| Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін.
|| Погано розвинений, нездоровий, неміцний.
2》 Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером.
3》 Незначний за силою, ступенем вияву.
|| Неяскравий, тьмяний.
|| Неголосний.
|| Незначний, малий.
|| Ледь помітний, відчутний.
4》 Який має невелику потужність, енергію.
5》 Недосконалий у художньому відношенні.
6》 Не туго натягнутий, загвинчений і т. ін.
7》 Неміцний, ненасичений. Слабкий розчин.
8》 Нещільний, м'який (про ґрунт, породу і т. ін.).
Слабке керування грам. — синтаксичний зв'язок між словами, за якого вибір відмінкової форми пояснювального слова обумовлюється не підпорядковувальним словом, а змістом висловлювання. **
Слабка голова — нерозумна людина.
Слабке місце — щось найуразливіше, найдошкульніше у кого-небудь, у чомусь.