Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
скучний
-а, -е.1》 Який відчуває нудьгу; невеселий.
|| Який виражає нудьгу.
|| у знач. ім. скучний, -ного, ч. ; скучна, -ної, ж. Той, хто відчуває нудьгу.
2》 Який викликає нудьгу; нецікавий.
|| Який не викликає інтересу.
|| Який викликає нудьгу своєю одноманітністю, монотонністю, похмурістю.
|| Позбавлений різноманітності, яскравості, радості.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: скучний


матиме такий вигляд: Що таке скучний