скупчений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скупчити.
|| скупчено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який зібрався, зійшовся в одне місце.
|| Який згромадився в одному місці.
|| Який розташувався близько один від одного.
|| Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Дзвоники скупчені.
3》 у знач. прикм. , рідко. Зосереджений.