скупий
-а, -е.1》 Який уникає витрат; надміру, до жадібності ощадливий (про людину).
|| у знач. ім. скупий, -пого, ч. ; скупа, -пої, ж. Надміру, до жадібності ощадлива людина.
|| на що. Стриманий у вияві чого-небудь.
2》 перен. Недостатній, неповний в якомусь відношенні; бідний на щось.
|| Незначний за розміром; невеликий.
|| Який не вичерпує чого-небудь, потребує доповнень, уточнень.
|| Недостатній щодо кількості, якості і т. ін.; скромний.
|| Нечисленний.
|| Не частий, не безперервний.
|| Небагатослівний, лаконічний.
|| Обмежений.
3》 перен. Стриманий, слабкий у своєму вияві.
|| Нерясний (про сльози, дощ і т. ін.).
|| Неяскравий (про вогонь, світло і т. ін.).