скрипіти
-плю, -пиш; мн. скриплять; недок. 1》 Видавати скрип (див. скрип I).
|| безос.
|| чим. Утворювати скрип чим-небудь.
|| Видавати різкі звуки, схожі на скрип (про снігурів, деркачів і т. ін.).
2》 перен. , розм. Говорити різким, неприємним голосом.
|| Неприємно звучати (про музичні інструменти).
3》 перен. , розм. Жити, існувати (звичайно з труднощами, абияк).
4》 перен. , розм. Виявлятися з великою силою (про мороз).