скрип
I -у, ч. Різкі, високі звуки, утворювані тертям, стисканням і т. ін. предметів або їх частин.
|| Звуки, що їх видають деякі птахи (снігурі, деркачі і т. ін.).
Зі скрипом — дуже трудно, через силу або знехотя.
II виг.
1》 Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук від тертя, стискання і т. ін. предметів або їх частин.
2》 розм. Уживається як присудок за знач. скрипіти.
III -а, ч.
Випереджальна видача сертифікату на нові акції до того, як вони будуть надруковані і видані на руки інвесторам.