скоряти
-яю, -яєш, недок. , скорити, скорю, скориш, док. , перех. 1》 Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти.
|| Змушувати коритися.
2》 перен. Повністю оволодівати чим-небудь, робити придатним для використання; освоювати.
3》 Підкоряти своїй волі, своєму впливові, викликаючи довір'я, любов, симпатїю і т. ін.
Скоряти серце кого — змушувати покохати кого-небудь.
4》 перен. Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати когось (про почуття, думки, стан і т. ін.).