Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
скорбіти
скорблю, скорбиш і рідко скорбію, скорбієш; мн. скорблять; скорбувати, -ую, -уєш, недок. , по кому – чому, за ким – чим і без додатка, книжн. , рідко.1》 Дуже печалитися, тужити.
2》 заст. Бути хворим.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: скорбіти


матиме такий вигляд: Що таке скорбіти