Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сконфужений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сконфузити.
2》 у знач. прикм. Який відчуває незручність, збентеження, зніяковілий.
|| Який виражає незручність, збентеження, зніяковілість.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: сконфужений


матиме такий вигляд: Що таке сконфужений