склепіння
-я, с. 1》 Опукле перекриття або покриття, що з'єднує стіни, підпори будівель, споруд, мостів і т. ін.
|| Опукла стеля або взагалі верхнє внутрішнє покриття, перев. утворене криволінійною поверхнею будівлі.
|| Те саме, що арка.
|| Навіс, утворений переплетенням гілок та листя дерев, кущів.
|| Взагалі накриття, покрив; товща.
Склепіння глотки — верхня стінка глотки, прикріплена до основи черепа.
Склепіння кон'юктиви — частина кон'юнктиви в місцях переходу з повік на очне яблуко.
Склепіння піхви — простір між стінкою піхви та піхвовою частиною шийки матки.
|| перен. Про сферичну поверхню чого-небудь.
2》 рідко. Те саме, що склеп 1).