складка
-и, ж. 1》 Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.
|| перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її.
|| Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін.
|| Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини.
2》 геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід.
|| Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.).
3》 Те саме, що складчина.
У складку — разом, спільно; на спільні кошти.