скіпка
-и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах.
|| Те саме, що тріска.
|| Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина.
|| Тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру; скалка.
На скіпки (перев. зі сл. трощити, розбивати і т. ін.) — зовсім, цілком, ущент.
Як (мов) скіпка (перев. зі сл. сухий, худий і т. ін.) — дуже, великою мірою.