Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
скарлючений
-а, -е.1》 розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1).
2》 у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений.
|| Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: скарлючений


матиме такий вигляд: Що таке скарлючений