скарбник
-а, ч. 1》 Той, хто відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях.
2》 іст. Той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах.
3》 іст. У давній Русі та за старих часів в Україні – той, хто відав скарбницею князя, монастиря і т. ін.
|| Начальник приказу, який відав царською скарбницею в Російській державі 15-17 ст.
4》 міф. Чорт, який стереже закопаний скарб.