Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
скалка
-и, ж. 1》 Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок.
|| Осколок снаряда, бомби і т. ін.
|| чого, перен. , рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь.
2》 Тонка тріска, перев. сухого дерева.
|| Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина.
3》 Тонка, гостра трісочка, гострий відламок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, тілі; скабка.
4》 Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо.
5》 перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски.
|| Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри.
6》 перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини.
7》 розм. Те саме, що більмо.
8》 Деталь прядки на верхньому веретені.
9》 діал. Скойка.
10》 діал. Кремінь у рушниці.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: скалка


матиме такий вигляд: Що таке скалка