скаженіти
-ію, -ієш, недок. 1》 Втрачаючи самовладання, ставати несамовитим, нестямним.
|| Дуже збуджуватися, лякаючись і т. ін. (про тварин).
2》 Біснуватися від злості; лютувати.
3》 перен. Досягати найвищого ступеня інтенсивності (про вітер, хуртовину і т. ін.); бушувати.
|| Лютувати (про мороз).
4》 Ставати скаженішим (див. скажений 2), 3)).