скажений
-а, -е.1》 Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк.
|| рідко. Який має психічний розлад; божевільний.
|| у знач. ім. скажений, -ного, ч. ; скажена, -ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка).
2》 Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний.
|| Який перебуває у стані несамовитості, шаленства.
|| Який виражає несамовитість, шаленство.
|| Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний.
|| Баский, гарячий (про коня).
3》 перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву.
|| Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.).
|| Дуже швидкий.
|| Рвучкий (про вітер).
|| Нестерпний (про холод, спеку та ін.).
|| З великими морозами; лютий (про зиму).
|| Бурхливий (про море).
|| Міцний (про тютюн).
|| Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін.
|| Неймовірний, дивовижний.
Мов скажений — а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.