сіль
солі, ж. 1》 Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін.
|| Біла речовина, що осідає на одязі від випарів поту. Зустрічати хлібом і сіллю.
Кам'яна сіль — мінерал, що за своїм хімічним складом є хлоридом натрію; гірська порода, що складається з цього мінералу.
Глауберова сіль — десятиводний сульфат натрію, що його використовують у промисловості, медицині; мірабіліт.
2》 перен. Те, що становить сутність, смисл чого-небудь.
|| Хтось особливо значний або щось винятково цінне, важливе.
Сіль землі — видатні представники якої-небудь суспільної групи; добірна частина певного товариства.
3》 перен. Те, що надає гостроти словам, висловлюванням; дотепність.
|| Дотепні, але грубі слова та вислови.
4》 Хімічна сполука, речовина, у якій Гідроґен кислоти повністю або частково заміщений металом.
|| Просочена нашатирним спиртом сода, яка раніше була лікувальним засобом.
Англійська сіль — семиводний сульфат магнію солоно-гіркого смаку, вживаний як проносне.
Кисла сіль — продукт неповного заміщення водню кислоти металом.