сито
I -а, с. 1》 Натягнута на обруч густа сітка, крізь яку просівають борошно та інші сипкі речовини або проціджують що-небудь.
|| тех. Пристрій у вигляді металевого листа з дрібними дірочками або сітка для просіювання та сортування сипких речовин.
|| спец. Прилад для визначення тонкості млива.
Як (мов, наче і т. ін.) крізь [густе] сито — а) (у сполуч. зі сл. сіяти, сіятися і т. ін.) густо, безперервно (про дощ, мряку); б) (у сполуч. зі сл. видно, бачити і т. ін.) невиразно, нечітко, не окреслено.
2》 Поруватий адсорбент.
Молекулярне сито — поруватий адсорбент, розміри пор якого близькі до розмірів молекул.
II
Присл. до ситий.
|| у знач. присудк. сл.