сирота
-и, ч. і ж. 1》 Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них.
|| Людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина.
|| перен. Бідна, нещасна людина; бідолаха.
Зостатися (залишитися, лишитися і т. ін.) сиротою — а) втратити батька й матір або одного з них; б) бути одинокою, самітною людиною.
2》 перев. мн. , іст. У давній Русі – різні категорії феодального залежного селянства.
3》 тільки мн. , розм. Пухирці, що з'являються на шкірі людини від холоду або нервового збудження.
Узятися сиротами — покритися пухирцями від холоду або нервового збудження.