сирена
-и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – морська німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах із жіночою головою), що своїм співом зваблювала мореплавців у смертельно небезпечні, згубні місця.
|| перен. Про красиву, спокусливу, але бездушну жінку.
2》 Хвостате земноводне з довгим змієподібним тілом, що зберігає протягом усього життя зовнішні зябра.
3》 тільки мн. Ряд великих рослиноїдних водяних ссавців з ластами й хвостовим плавцем, що трапляються в теплих морях і річках.
4》 фіз. Прилад для одержання звуків різної висоти й для вимірювання кількості звукових коливань.
5》 Апарат, прилад, що може давати звуки великої сили й будь-якого тону; сигнальний гудок, що дає різкий, далеко чутний звук.
|| Звук, створений таким гудком.
6》 Те саме, що сиреномелія.