синкретизм
-у, ч. 1》 книжн. Нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвиненого стану будь-якого явища. Синкретизм первісного мистецтва.
|| Формальне нерозділення, злиття в одній формі різнорідних мовних елементів.
2》 філос. Різновид еклектизму; поєднання різнорідних, суперечливих, протилежних один одному поглядів.
|| Поєднання у віровченні та культі якої-небудь релігії елементів різних віросповідань і філософських ідей.