Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
синкопа
-и, ж. 1》 муз. Зміщення музичного наголосу з сильної долі такту на слабку.
2》 лінгв. Випадіння звука або групи звуків у середині слова.
3》 мед. Глибока непритомність, спричинювана раптовим занепадом серцевої діяльності.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: синкопа


матиме такий вигляд: Що таке синкопа