Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
синкліт
-у, ч. У Стародавній Греції та Стародавньому Римі – збори вищих сановників.
|| Зібрання духовних осіб, духівництва.
|| перев. ірон. , жарт. Зібрання яких-небудь осіб.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: синкліт


матиме такий вигляд: Що таке синкліт