сидячий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до сидіти 1).
2》 у знач. прикм. У якому перебувають під час сидіння (про позу, положення і т. ін.).
3》 у знач. прикм. Пов'язаний із тривалим чи постійним сидінням або з перебуванням на одному місці; малорухливий.
4》 у знач. прикм. , розм. Признач. для сидіння.
5》 у знач. прикм. Який має дуже короткий черешок, квітконіжку і т. ін. (про листя, квітку тощо).