сепаратний
-а, -е, політ. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратна організація.
|| Який провадиться, відбувається відокремлено, відособлено від інших.
Сепаратний мир — у міжнародному праві – договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.
Сепаратні переговори — у міжнародному праві – переговори з противником, що провадяться однією державою або групою держав без відома або згоди її союзників.