Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
селянин
-а, ч. (мн. селяни, -лян).Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі.
Селяни-данники — в 15-16 ст. – найчисленніша категорія "похожих" селян у феодальній Литві та на загарбаних нею українських землях.
-а, ч. (мн. селяни, -лян).Житель села, основним заняттям якого є обробіток землі.
Селяни-данники — в 15-16 ст. – найчисленніша категорія "похожих" селян у феодальній Литві та на загарбаних нею українських землях.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: селянин
матиме такий вигляд: Що таке селянин
матиме такий вигляд: селянин
матиме такий вигляд: Що таке селянин