Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
святенник
-а, ч. 1》 Богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів.
2》 Удавано-побожна, лицемірно-праведна людина.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: святенник


матиме такий вигляд: Що таке святенник