Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
свічка
-и, ж. 1》 Паличка воску, лою, стеарину з ґнотом усередині, яку використовують для освітлення.
|| перев. мн. , розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку.
|| у знач. присл. свічкою. Поставити свічку.
2》 спец. Пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш в двигунах внутрішнього згоряння.
Свічка розжарення — пристрій в камері згоряння дизельного двигуна, що підігріває пальну суміш для спрощення запуску двигуна у холодну погоду.
3》 мед. Лікувальний препарат у вигляді маленької палички з одним конусоподібним кінцем, що його використовують при лікуванні геморою, запору і т. ін.
4》 фіз. , заст. Одиниця виміру сили світла.
5》 перен. Прямий, вертикальний зліт угору (м'яча, літака і т. ін.).
6》 діал. Очанка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: свічка


матиме такий вигляд: Що таке свічка