світанок
-нку, ч. 1》 Пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися; початок ранку.
|| Освітлення, забарвлення неба над горизонтом у цей час; ранкова зоря.
Братися на світанок безос. — починати світати.
На світанку — рано-вранці.
2》 у знач. присл. світанком. Рано-вранці.
3》 чого, перен. Початок, ранній період, зародження чого-небудь; зоря.