свідок
-дка, ч. 1》 Людина, що була присутня при якій-небудь події, пригоді й особисто бачила що-небудь; очевидець.
|| Сучасник і спостерігач чого-небудь.
|| Предмет, річ, що існували під час подій, які відбувалися безпосередньо на цьому місці або неподалік.
Показання свідків — усне повідомлення свідка про обставини, які мають значення для кримінальної або цивільної справи.
Без свідків — наодинці з ким-небудь; без зайвих людей.
Живий свідок — спостерігач чи безпосередній учасник яких-небудь подій.
При свідках — у присутності кого-небудь.
2》 Особа, яку викликають до суду для свідчення про відомі їй обставини справи.
3》 Особа, присутня при чому-небудь для офіційного підтвердження дійсності або правильності чогось.