свистячий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до свистати.
Свистяча задуха — розлад дихання у тварин, що настає від звуження голосової щілини, спричинюваного атрофією м'язів.
2》 у знач. прикм. Який утворює присвист, свист.
|| З тембром свисту, зі свистом.
Свистячі звуки (приголосні) лінгв. — те саме, що свистячі.