свист
-у, ч. 1》 Різкий, високий звук, утворюваний сильним видиханням повітря крізь стулені зуби або губи, а також за допомогою свистка, дудки і т. ін.
|| Такі звуки як вияв осуду або схвалення кого-, чого-небудь.
|| Свистячий призвук, що утворюється під час утрудненого дихання, кашлю і т. ін.
Художній свист — відтворення за допомогою свисту якої-небудь мелодії, співу деяких птахів.
2》 Звук, що його видають деякі птахи й тварини.
3》 Різкий, високий звук, утворюваний повітрям або парою, що вириваються крізь вузький отвір.
4》 Звук, утворюваний швидким рухом предмета, що розсікає повітря.
|| Звук, утворюваний дуже швидким рухом повітряного потоку в шарах атмосфери.
|| Звук, утворюваний тертям предметів.