сват
I -а, ч. 1》 Людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних сватає обрану особу; староста у весільному обряді.
|| Людина, що часто й охоче виконує такі доручення. Засилати сватів.
2》 Батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого.
|| свати, -ів, мн. Батьки одного з подружжя.
3》 перен. , розм. Людина, що посилено пропонує когось на якусь посаду, умовляє взятися за якусь справу.
Бути сватами (часто у формі майбутнього часу: Будемо сватами) — домовлятися з ким-небудь щодо влаштування когось на якусь роботу, щодо ціни під час торгування тощо.
II -а, ч.
Залізний стрижень усередині ткацького човника, на якому обертається цівка з нитками.