Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сановник
-а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – особа, що мала високий сан, чин.
2》 ірон. Особа, яка зазналася, обіймаючи високу посаду.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: сановник


матиме такий вигляд: Що таке сановник