Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
самостійний
заст. самостайний, -а, -е.1》 Який не перебуває під чиєюсь владою; не підпорядкований, не підлеглий кому-, чому-небудь (про держави, політичні організації тощо).
|| Вільний, незалежний.
|| Здатний діяти сам, без сторонньої допомоги або керівництва; здатний на незалежні дії, вчинки і т. ін.
|| Власт. незалежній людині.
2》 Відособлений від інших; який в ряді інших має значення сам по собі; окремий.
3》 Який здійснюється своїми силами чи з власної ініціативи, без сторонньої допомоги або керівництва.
|| Позбавлений сторонніх впливів; оригінальний.
заст. самостайний, -а, -е.1》 Який не перебуває під чиєюсь владою; не підпорядкований, не підлеглий кому-, чому-небудь (про держави, політичні організації тощо).
|| Вільний, незалежний.
|| Здатний діяти сам, без сторонньої допомоги або керівництва; здатний на незалежні дії, вчинки і т. ін.
|| Власт. незалежній людині.
2》 Відособлений від інших; який в ряді інших має значення сам по собі; окремий.
3》 Який здійснюється своїми силами чи з власної ініціативи, без сторонньої допомоги або керівництва.
|| Позбавлений сторонніх впливів; оригінальний.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: самостійний
матиме такий вигляд: Що таке самостійний
матиме такий вигляд: самостійний
матиме такий вигляд: Що таке самостійний