самозабуття
-я, с. 1》 Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін.
|| Стан глибокої задуми.
2》 Найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження, що призводить до граничної зосередженості на чому-небудь.
До самозабуття — а) із великим захопленням; натхненно; самозабутньо; б) дуже; пристрасно; до нестями.
3》 Добровільна відмова від своїх особистих інтересів в ім'я кого-, чого-небудь; саможертва, самозречення.