Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р [С] Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
самобутній
-я, -є.Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на інших (інші); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь-яких впливів; неповторний, оригінальний. Самобутній талант.
|| у знач. ім. самобутнє, -нього, с. Те, що відзначається природною своєрідністю, не схоже на інше.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: самобутній


матиме такий вигляд: Що таке самобутній