сам
рідше самий, сама, само і саме; мн. сами і самі; займ. означ. 1》 Уживається з ім. чи особ. займ. , вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом чи об'єктом дії, стану.
|| Уживається для більшої конкретизації, вирізнення особи чи предмета; власне хтось; власне щось.
|| Уживається в знач. не хто інший, як, хтось власною особою.
|| Уживається для підкреслення, що дія або стан поширюються й на визначувану особу чи предмет; теж, також, і (й).
|| Уживається самостійно, заступаючи ім. чи особ. займ.
|| Уживається на позначення відокремлення особи чи предмета від інших осіб або предметів (перев. зі спол. "а").
2》 Уживається для позначення особи, яка діє, виконує щось особисто.
|| Не доручаючи іншим.
|| Без сторонньої допомоги; власними силами.
|| Без намови, спонукання, примусу; добровільно, самохіть.
3》 Уживається для підкреслення того, що що-небудь зароджується, з'являється, відбувається, зникає і т. ін. без будь-яких зусиль, незалежно від будь-яких чинників.
|| Без участі свідомості, неконтрольовано; мимохіть.
4》 Уживається для позначення особи, предмета, що перебуває, живе, росте і т. ін.; десь окремо, ізольовано від інших.
|| Без сторонніх: один, наодинці.
|| Без рідних, без близьких; одинокий.
|| Без супроводу.
5》 Уживається для підкреслення значущості, особливої ваги й величі особи чи предмета.
6》 у знач. ім. сам, -мого, ч. ; сама, -мої, ж. , розм. Уживається на позначення певної знатної, впливової особи, великого начальника, хазяїна і т. ін.
|| Евфемістична народна назва нечистої сили; біс, чорт.
7》 Уживається у знач. утілений, уособлений (перев. як означення при іменному присудку).
8》 Уживається з обмежувальною функцією, у знач. тільки.
|| Уживається як підсилювальна частка при словах один, тільки.
9》 Уживається у знач. навіть.
10》 рідко. Те саме, що самий 2).
Сам на сам — а) без нікого; б) наодинці з ким-, чим-небудь; віч-на-віч; в) без сторонньої допомоги, власними силами; самотужки.
Сам-один — а) без нікого; б) без рідних і близьких; в) без чиєїсь участі, допомоги, власними силами; самотужки.
Сам (сама, само, самі) по собі — а) окремо, ізольовано від когось, чогось; б) без стороннього втручання, спонукання; мимоволі; підсвідомо; в) органічно.
Сам (сама, само, самі) собі — а) без нікого; б) окремо, ізольовано від когось, чогось; в) без стороннього втручання, спонукання; г) ледве чутно; не в голос; подумки.
Сам (сама, само, самі) собою — а) мимоволі; підсвідомо; б) без стороннього втручання, спонукання; в) незалежно ні від кого, ні від чого; г) (рідко) одинокий; у самотині; ґ) (тільки само собою, у знач. вставн. сл.) звичайно, зрозуміло.
[Як] сам (сама, самі і т. ін.) знаєш (знаєте) — а) (див. знати); б) вставне словосполучення, що вживається для підкреслення чогось добре відомого, знаного.