Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рядовичі
-ів, мн. (одн. рядович, -а, ч. ; рядовка, -и, ж. ).1》 У давній Русі – категорія залежних людей, які відбували феодальні повинності на підставі певного договору з паном.
2》 У 14-17 ст. – члени торговельних кооперацій, власники лавок у торговельних рядах, жителі торгово-ремісничих поселень.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: рядовичі


матиме такий вигляд: Що таке рядовичі