Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ручиця
-і, ж. 1》 Зменш.-пестл. до рука 1).
2》 Один із чотирьох похило укріплених у насаді воза кілків, що підтримують з обох боків драбини.
-і, ж. 1》 Зменш.-пестл. до рука 1).
2》 Один із чотирьох похило укріплених у насаді воза кілків, що підтримують з обох боків драбини.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ручиця
матиме такий вигляд: Що таке ручиця
матиме такий вигляд: ручиця
матиме такий вигляд: Що таке ручиця