Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рукавичка
-и, ж. 1》 Виріб з тонкої тканини, шкіри, бавовняних ниток і т. ін. з відділеннями (для всіх пальців), якого надівають на кисть руки.
Діелектричні рукавички — засіб індивідуального електрозахисту рук.
Кинути рукавичку — а) (іст.) викликати на дуель, поєдинок; б) (спорт.) вступати в боротьбу з ким-небудь.
2》 Зменш.-пестл. до рукавиця 1).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: рукавичка


матиме такий вигляд: Що таке рукавичка