рубець
-бця, ч. 1》 Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь.
2》 Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, від побоїв (ременем, батогом і т. ін.); шрам.
|| Спайка, шрам на внутрішніх органах на місці операційного шва, виразки, що загоїлися, зарубцювалися.
3》 Те саме, що крайка 1).
4》 Шов, що утворюється при зшиванні краю одного куска тканини, шкіри з краєм іншого; підрублений край чого-небудь.
|| Загладжена, запрасована складка на одязі.
До [останнього] рубця — зовсім, остаточно, вкрай.
Не залишилося ні (й) рубця сухого на кому — хтось зовсім, наскрізь промок.
Рубець на рубці — про дуже старий, латаний одяг.
5》 Перший, найбільший відділ шлунка жуйних тварин.
|| Їжа, приготовлена з цього відділу шлунка.