розчин
I -у, ч. Однорідна фізико-хімічна система, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій.
|| Рідка лікарська форма, що її отримують шляхом розчинення одного або кількох лікарських засобів.
Газовий розчин — гомогенна система, що складається з двох чи більше компонентів, відносні кількості яких можуть безперервно змінюватися.
Кислий розчин — розчин, водневий показник якого менше семи.
Концентрований розчин — розчин речовини, який містить цю речовину в кількості, близькій до насичення.
Лужний розчин — розчин, водневий показник якого більше семи.
Насичений розчин — розчин, який містить максимально можливу кількість речовини, що розчинилася.
Ненасичений розчин — розчин, в якому концентрація розчиненої речовини менша, ніж у насиченому розчині.
Поглинальний розчин — розчин або розчинник, призначений для поглинання шкідливої речовини з повітря.
Твердий розчин — змішаний кристал, ґратку якого утворюють частинки речовин, розташовані одна відносно одної не впорядковано.
II -у, ч.
Отвір, що утворюється в разі відчинення двостулкових вікон, дверей і т. ін.