Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розхитаний
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розхитати.
2》 у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий.
3》 у знач. прикм. , перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, ослаблений.
|| Слабий від хвороби, зіпсований (про сили, здоров'я, нерви і т. ін.).
4》 у знач. прикм. Неспокійний, розбурханий (про море, хвилі і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розхитаний


матиме такий вигляд: Що таке розхитаний