Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розучений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розучити.
|| розучено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розучений


матиме такий вигляд: Що таке розучений