Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розумник
-а, ч. , розм. 1》 Розумна, розсудлива, знаюча людина.
|| Тямущий, слухняний хлопчик.
|| Догадлива людина.
2》 ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, намагається вдавати з себе розумного.
-а, ч. , розм. 1》 Розумна, розсудлива, знаюча людина.
|| Тямущий, слухняний хлопчик.
|| Догадлива людина.
2》 ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, намагається вдавати з себе розумного.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розумник
матиме такий вигляд: Що таке розумник
матиме такий вигляд: розумник
матиме такий вигляд: Що таке розумник