розумний
-а, -е.1》 Який має ясний розум (у 1, 2 знач. ).
|| Тямущий, кмітливий.
|| Який має освіту; письменний, грамотний.
|| Який має великий життєвий досвід, знання.
|| розм. Слухняний, розсудливий (про дітей).
|| Який виражає розум.
|| Вправний, умілий (про руки, пальці).
|| Який швидко сприймає, засвоює що-небудь (про тварину).
|| Який виражає слухняність, вірність людині (про тварину).
|| перен. Який діє розумно, як людина (про машину).
|| у знач. ім. розумний, -ного, ч. ; розумна, -ної, ж. Людина з розумом.
Який розумний! у знач. виг. — уживається при вираженні обурення з приводу чого-небудь.
2》 Який керується розумом, виконується з розумом (у 2 знач. ).
|| Проникнутий розумом; змістовний (про книгу, твір).
|| Який містить здоровий глузд, слушні думки і т. ін.
|| Практично корисний; доцільний.
|| Мудрий, хитрий.
|| Який свідчить про освіченість, ученість.
|| у знач. ім. розумне, -ного, с. Те, що відзначається змістовністю, доцільністю.